≥лька л≥т не весна

***
ѕонед≥лкова думка
нед≥л≥ в нагод≥ не стане
¤к наприклад
    наприклад
    наприклад
    скаж≥мо востаннЇ
    плине просто у небо
ставок.

 

***
ћовчазне березневе
св≥танн¤: над
зораними восени ланами
нав≥ть не грають ворони
пл¤ми
мл¤вого сн≥гу -
перших принад весни
короткозор≥ сни
й далекогл¤дн≥ плани
та потайб≥чч¤
голос н≥мий зурни

 

***
ќй куме ойкумена ген
де≥нде ≥нде де
кр≥зь терен теревен≥в трен
понад усе росте

х≥ба облишити пусте -
¤ка-то вийде путь?
собаки брешуть ¤к на те
що люди там живуть

 

***
брудно-брунатного скла
напередодн≥
вимита поп≥льниц¤
вт≥шила з≥р
м≥й: с≥рников≥
замало було одного
змаху руки
аби згаснути

 

***
„ервоний перець
у брудн≥й калюжц≥
уз¤вс¤ зв≥дки?

 

***
"“ак то ≥ Ї
ви?" - "™"-

шумить у в≥тах
слов'¤нський в≥тер:
"“ак, то в≥н - сповитий
у в≥дпов≥дь
в≥д н≥г до голови".

(чи може, то шумл¤ть
п≥д в≥тром в≥ти
акац≥Їв≥:
"н≥де правди д≥ти?"-

ми ж см≥Їмос¤ -
кожний про своЇ).

 

***
«ненацька
¤ був уп≥ймав
на коротк≥й хвил≥
натхненн¤
к≥мнатних рослин
зачањвши св≥дом≥сть
комахо
-вбивц¤
≥ не гадавши про злочин
гаразд гаразд
слухаючи
бурунд≥йську народну п≥сню
пошепки

 

***
 ≥лька л≥т не весна
чи не справжнього л≥та прикмета?
—правд≥, справжнього л≥та?
√рюкають двер≥ п≥д'њзду:
це невидимки. ƒовгий стог≥н - то перший
другий тролейбус н≥¤к не злетить

 

***
Ѕлижче до дома
  кроки
      пов≥льн≥шають

 

***
≥зв≥дк≥л¤сь-то лине полину -
здаЇтьс¤ - полину - мов п≥сн¤ - дим
здаЇтьс¤ - лине п≥сн¤ полину,
хитаЇ жовтень вишн¤ком рудим.

≥ дал≥ в тому дус≥: тхне дощем,
по закутках незатишних старою
деревинного - св≥т ≥де ≥ще
прогул¤нковою кудись ходою

 

***
ѕомил¤Їшс¤ н≥
то не дощ упер≥щ≥в так
на моњй сторон≥

“о шкварчить ¤Їчн¤
¤краз
клопочу над нею

¬испавс¤ досхочу

ћайже н≥чого не снилос¤
кр≥м "јло!"

чуЇш ¤когось
дуба кажу зеленого

ѕ≥д тим дубом
сто¤ла криниц¤
н≥чого
б≥льше не снилос¤

б≥льше кажу н≥чого